Здолбунівська центральна районна
БІБЛІОТЕКА

Найпопулярніші
книги місяця


Images view

Ми в соцмережах






Здолбунівська-Центральна-Районна Бібліотека
Мізоцька міська бібліотека
Здолбунівська міська бібліотека
Публічно-Шкільна-Бібліотека с.Дермань-Перша
Публічна бібліотека села Здовбиця
Дитяча бібліотека для дітей та юнацтва
Публічно-Шкільна-Бібліотека села Миротин
Публічно-Шкільна-Бібліотека села Спасів
Публічно-Шкільна-Бібліотека села Івачків
Маломощаницька публічно-шкільна бібліотека
Публічно-Шкільна-Бібліотека села Нова Мощаниця
Публічно-Шкільна-Бібліотека села Кунин
Публічна бібліотека села Богдашів
Публічно-шкільна бібліотека с. Глинськ
Копитківська бібліотека
Новосілківська публічно-шкільна бібліотека
Публічна бібліотека села Стеблівка
Уїздецька публічно-шкільна бібліотека
Півченська публічно-шкільна бібліотека
Публічно шкільна бібліотека села Буща
Публічна бібліотека Гільча Перша
Публічно-шкільна бібліотека села Гільча Друга
Публічно-шкільна бібілотека с. Дермань Друга
Ступнівська публічно-шкільна бібліотека


ПШБ с. Дермань Перша
Мізоцька міська бібліотека-філія
Здолбунівська ЦСПШБ
Спасівська ПШБ

Мальовнича
Здолбунівщина



Періодика



Періодичні видання
бібліотеки


Позитив


Креативний буктрейлер
до книги "Гаррі Поттер
і філосовський камінь"


Пошук по сайту
 
Сторінки
Віртуальні виставки
Борис Тен


images/ten/001.jpg

images/ten/002.jpg

images/ten/003.jpg

Вже сам той факт, що Гомер прийшов
з сивої давнини до українського народу
і заговорив українською мовою, –
знаменний і незвичайний.
Зроблене Борисом Теном – це не просто
культурна подія, це справжній подвиг.
Павло Загребельний

images/ten/004.jpg

Борис Тен належить до когорти найвидатніших майстрів нашої культури.
Ім’я Борис Тен з’явилось у нашій літературі 1923 року. Його побачили вперше на сторінках журналу "Червоний шлях" (№ 6—7) під віршем, який засвідчив не тільки поетичне, а й музичне обдарування автора.

images/ten/005.jpg

Тен Б. Скороминущих років буревій: Літературна спадщина. Спогади про Бориса Тена. Документи. – Рівне: Видавництво "Азалія" Рівненської організації Спілки письменників України, 1998. – 125 с.
До збірника увійшли поезії, переклади та листи Бориса Тена (1897-1983), спогади про нього, документи та дослідження. Збірник приурочено до 100-річчя від дня народження видатного письменника – нашого земляка, уродженця села Дермань на Рівненщині.

Тен Борис (справжнє ім’я і прізвище Микола Васильович Хомичевський) народився 9 грудня 1897 р. в селі Дермань Здолбунівського району на Рівненщині. Родина Миколи Васильовича була освічена. Бабуся, Ольга Іваницька, вчителювала в Дермані, власним коштом звела будівлі сільської школи та бібліотеки. Мати, Віра Дермидонтівна, також була вчителькою, а батько, Василь Іванович, священиком, пізніше інспектором Ковельського вищого початкового училища.

images/ten/006.jpg

Жадань і задумів неспокій: З творчої спадщини Бориса Тена: Вірші, переклади, статті, листи, спогади. – К.: Радянський письменник, 1988. – 551 с., іл., 8 л. іл.
Книжка присвячена життю і творчості Бориса Тена (1897-1983), видатного українського перекладача, лауреата премії ім. М.Рильського. До книжки ввійшли неопубліковані поезії, переклади, статті і листи Бориса Тена, а також спогади про нього.

Навчався Борис Тен у Дерманській школі, Клеванському духовному училищі, Волинській духовній семінарії, закінчив Волинський інститут народної освіти (нині Житомирський державний університет). Шана до поетичного слова, пісні, театру зародилась у хлопця під впливом родичів, великих шанувальників мистецтва, незамінних учасників драмгуртків, народних свят.

images/ten/007.jpg images/ten/008.jpg

Тен Б. Вірші. – В кн.: Хрестоматія: Письменники Рівненщини – дітям. – Рівне: Азалія, 2005. – с. 24-42.
Тен Б. Вірші. – В кн.: Українське Диво: Поетична антологія. Книга друга. / За упоряд. та ред. В.Коломійця. – К.: Укр. письменник, 2005. – с. 498-501.

images/ten/009.jpg
Батько – Хомичевський Василь Іванович (1872-1954)

Пам’яті батька

Крізь бурі грозяні й потоки злив,
Прямою перепливши течією,
Не покривив ніколи він душею
Й чола свого неправді не схилив.
Не знав облесних він лукавих слів,
Та поступався гордістю своєю
В ім’я любові – вищої ідеї,
Бо тільки їй служити він волів.

Тягар життєвий мужньо він осилив
І хоч прожив не вік Мафусаїлів,
Пошани цвіт сріблив його літа.
Він серця батьківського скарб великий
Нам заповів, і житиме навіки
Про нього пам’ять світла і свята

images/ten/010.jpg
Мати – Віра Дормидонтівна, уродж. Іваницька (1878-1929)

Пам’яті матері

Здобутих років хроматична гама
Щодень луною пам’яті бринить,
І так хотілось би щасливу мить
Вернути – вперше мовленого "мама".

Щоб почувань і мислень амальгама
Знов розцвітилася несамохіть,
Щоб по-новому вдруге пережить
Солодкі сни таємного Сезама
Та сонце заходу не зійде, ні,
І хвилі вверх не потечуть Дніпрові,
Не вернуть літ утрачених мені

Але ж те саме сонце з-за діброви
Щодня встає, і неповторні дні
Горять тим сяєвом любові.

images/ten/011.jpg

Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини. – Рівне: Волинські обереги, 2005. – с. 179.

У роки Першої світової війни родина Хомичевських переїхала до Житомира. Після закінчення Клеванського духовного училища та Волинської духовної семінарії, з 1919 по 1923 р., юнак навчається у Волинському інституті народної освіти в Житомирі. Микола Васильович поєднує навчання і працю. В цей час він працює вчителем в 15-й трудовій школі Житомира. Крім учительської роботи, з головою поринає у громадську – то організовує хоровий гурток, то ставить дитячий спектакль. На цей час припадають його перші поетичні спроби. З 1924 року життя митця пов’язане з Києвом. Він працює у видавництві "Сяйво", "Книгоспілка", входить до літературного гуртка "Ланка" (пізніше "Марс"), членами якого були Г.Косинка, В.Підмогильний, Є.Плужник, Т.Осьмачка.

images/ten/012.jpg images/ten/013.jpg

Українська Радянська Енциклопедія: В 12-и т. Т. 11. Кн. 1. Стодола – Фітогеографія. – Друге вид. – К.: Головна редакція УРЕ, 1984. – с. 193-194.
Тен Б. – В кн.: УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М.Попович. – К.: "Ірина", 1999. – с. 175-176.

Висвятившись на священика, він проводив значну роботу щодо відродження Української Автокефальної Православної церкви. З 1924 по 1926 рік був настоятелем храму св. Софії у Києві, пізніше переведений до Петропавлівської церкви на Подолі.

images/ten/014.jpg

Літературна Рівненщина. Довідник. – Рівне: "Азалія", 2003. – с. 50.

У 1929 році Бориса Тена арештовують у справі Спілки визволення України. Він стійко тримався на допитах, відкидаючи всі звинувачення. 4 лютого 1930 р. трибунал засудив Миколу Хомичевського до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. І, як Шевченко, у 33 роки – віці Ісуса він став на голгофу страждань за Україну.

images/ten/015.jpg

Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. В 4-х книгах. 2 книга: Культ.-історична епоха модернізму. Високий (розвинутий) модернізм (1922-1940): від "Антології" (1920) і "Камен" (1924) М.Зерова до "Поезій" (1940) В.Свідзинського. – К.: Аконіт, 2001. – с. 763-765.
Тен Б. Дерманські сонети – В кн.: Погорина: літературно-мистецький альманах; Вип. 4. – Рівне: Азалія, 2002. – с. 81.
Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. В 4-х книгах. 4 книга. / Упоряд. В.Яременко, Є.Федоренко, О.Сліпушко. – К.: Рось, 1995. – с. 184-188.

Далеко від України на берегах Тихого океану відбував покарання Борис Тен. Тяжке невільницьке життя полегшила Борису Тену кохана, Аполінарія Леонтіївна Ковальчук. Будучи випускницею Київської консерваторії, вона відмовляється від кар’єри столичної оперної співачки й бере направлення на Далекий Схід. Спочатку закоханих розділяла річка: Нара на однім березі, Микола Васильович на другому. Щоранку вона співала – пісня линула через річку і її чув коханий. У 1931 р. їм дозволили одружитися, а у 1932 р. у них народився єдиний син Василько.
Перебуваючи у нелюдських умовах, Борис Тен не полишає творити: дописує до газет, перекладає поеми Пушкіна, "Торквемаду" Гюго, "Прометея закутого" Есхіла.
Звільнено Бориса Тена було достроково, через 6 років. Жити у Житомирі чи інших українських містах він не міг, тому поїхав до родичів у Калінін. Пізніше навчався у Московському музично-педагогічному інституті. У 1941 році був мобілізований на фронт. І знову доля жорстоко обійшлася з Борисом Теном: фронт, оточення, полон, концтабір у Новгород-Сіверському. Це був важкий період у його житті.

images/ten/016.jpg
Брати Микола, Георгій та Михайло Хомичевські з сестрою Варею

Душу творця охопила неймовірна туга за волею, розпач від бездіяльності, гнів за зганьблену долею й сплюндровану рідну землю. Але він знаходив в собі сили, щоб морально підтримувати інших в’язнів.

Своя у кожного є доля,
У муках роджена судьба –
Благословенна вільна воля
Чи шлях презренного раба.
І кожен варт своєї долі –
Чи то людина, чи народ:
В одного плазування кволі,
А в іншого – орлиний політ.

images/ten/017.jpg
Борис Тен (30-і рр.)

Борис Тен працював у оркестрі військовополонених, входив до групи опору, яку очолював Йосип Самолянський. У нарисі "Світла віра" Борис Тен висвітлює цю сторінку своєї біографії. У цей час народилися рядки, звернені до сина:

Васильку любий, мій єдиний сину,
До тебе в безвість я пишу листа
І не знаю, хто його перечита
В жорстоку цю, безжалісну годину.

Не знаю, чи й коли тебе зустріну,
Чи поцілую в трепетні вуста
І чи твоя розбудить теплота
У серці змученім живу людину.

Але запам’ятай, коли в бою
З злим ворогом, якого світ не знає,
І я складу десь голову свою,

Тобі наказу іншого немає:
Як зброю втримаєш в руці своїй –
За мене й за Вітчизну стань на бій.

images/ten/018.jpg
Бюст Бориса Тена роботи житомирського скульптора Олександра Вітрика (1983, гіпс)

Після перемоги недовір’я і підозрілість "компетентних органів" довелося переборювати Борису Тену. На захист стали друзі.
"Хомичевський, безперечно, висококваліфікований і потрібний літературний працівник. Підтримую клопотання його перед Верховною Радою України про зняття будь-якої плями в минулому, бо, на мою думку, він заслужив цього своєю працею за останні роки". М.Рильський.
М.Рильський сприяв входженню Бориса Тена в літературний процес. Переломним у творчій біографії Бориса Тена був 1949 рік, коли вийшов у світ Есхілів "Прометей закутий" у його перекладі. Переклади "Іліади" і "Одіссеї" – це роки потужної, саможертовної праці, яку Д.Павличко назвав воістину франківською.

images/ten/019.jpg
Портрет Бориса Тена роботи ризького скульптора Стараста Карліса (1972, червоне дерево)

Невтомна праця допомогла Борису Тену встояти, не зламатися. Надзвичайно скромним, зовсім невибагливим був великий митець. Він став гордістю міста Житомира і конче гідним уваги. Але офіційна влада міста не була прихильною до нього. Один з міських можновладців під час поїздки до Канади в місті Торонто побачив бронзове погруддя Бориса Тена і тільки тоді дізнався, що він живе в Житомирі. І коли, повернувшись додому, цей сановитий чоловік хотів зателефонувати поетові, щоб передати вітання з діаспори, був немало здивований, що Борис Тен навіть телефону не мав.
Доля і далі випробовувала Бориса Тена. Йому довелося пережити найстрашніше – втрату рідних: у 1970 році раптово помер син, а згодом – дружина. Він залишився один – старий, хворий, майже безпомічний перед побутовими проблемами. Здавалося, життя спинилося, втратило сенс, а в серці – тільки біль і розпука.
Борис Тен пішов у вічність 12 березня 1983 року. Але живе Майстер у своїх віршах та перекладах, що їх так щедро подарував сучасникам та прийдешнім поколінням.
В.Шевчук писав: "Назавжди лишиться з нами його сад, який духовно живитиме нас і нащадків, доки світу нашого".

images/ten/020.jpg

Борис Тен подарував українському читачеві переклади староруської класики: три комедії Арістофана ("Хмари", "Лісістрата", "Жаби"), "Едіп-цар" й "Антігону" Софокла, "Медею" Евріпіда, "Поетику" Арістотеля. А крім своїх улюблених греків, перекладає ще й вершинні твори європейської класики: "Річарда ІІІ" Шекспіра, "Розбійники" Шиллера, поезії Ю.Словацького, А.Міцкевича, О.Пушкіна. Ці переклади стали для нього підготовчою школою, без якої важко було б думати про здійснення перекладів Гомера з незбагненним багатством його поем. Як сказав Микола Бажан – "Борис Тен – видатний майстер нашої української літератури, творець такого перекладу "Іліади", якому може позаздрити будь-яка література...".

images/ten/021.jpg

Гомер. Іліада / Переклад з старогрецької Бориса Тена. – Харків: Фоліо, 2006. – 414 с. – (Б-ка світової літератури).

ГОМЕР. "ІЛІАДА"

Уривок. Початок Пісні першої

Гнів оспівай, богине, Ахілла, сина Пелея,
Пагубний гнів, що лиха багато ахеям накоїв:
Душі славетних героїв навіки послав до Аїду
Темного, їх же самих він хижим лишив на поталу
Псам і птахам. Так Зевсова воля над ними чинилась,
Ще відтоді, як у зваді лихій розійшлись ворогами
Син Ареїв, володар мужів, і Ахілл богосвітлий.
Хто ж із безсмертних богів призвів їх до лютої сварки?
Син то Зевса й Лето. Владарем тим розгніваний тяжко,
Пошесть лиху він на військо наслав, і гинули люди
Через те, що жерця його, Хріса, зневажив зухвало
Син Атреїв. Той до ахейських човнів бистрохідних
Доньку прийшов визволять, незліченний підносячи викуп.
Жезл золотий у руках, на чолі ж мав вінок Аполлона
Далекострільного, й всіх почав він благати ахеїв,
А щонайбільше – Атрея синів, начальників війська:
"О Атрея сини й в наголінниках мідних ахеї!
Хай вам боги, що живуть на Олімпі, дадуть зруйнувати
Місто Пріама й щасливо додому усім повернутись.
Любу ж дочку відпустіть мені, викуп багатий прийнявши,
Далекострільному синові Зевса на честь – Аполлону".
Криком загальним дали на те свою згоду ахеї, –
Зважить на просьбу жерця і викуп од нього прийняти.
Тільки Атрід Агамемнон душею цього не вподобав, –
Згорда прогнав він жерця і лайкою тяжко зневажив...

До поширення книгодрукування Іліада існувала в декількох сотнях манускриптів. Найкращим рукописом Іліади , який повністю зберігся до нашого часу, вважають датований Х ст. н. е. рукопис Венеціанської бібліотеки. Перше друковане видання епосу побачило світ 1488 року у Флоренції. На території сучасної України Гомерову Іліаду переказували напам’ять уже в І ст. н. е. Римський імператор Домітіан (81-96 рр. н. е.) переслідував християн, іудеїв і філософів, серед яких був і Діон Коккей, який за своє красномовство отримав прізвисько Хрістосомос (Золотоуст). Його вигнали з Риму на північний схід імперії, побував він, зокрема, в Ольвії, де виголосив знамениту Бористенітську промову (звідси і псевдонім славетного українського перекладача Іліади Бориса Тена, він же М.В.Хомичевський, саме цей переклад уміщено в новому виданні). Борисфеном давні греки називали злиття двох великих рік колишньої Скіфії, а часом і саму Ольвію. Хрістосомоса вразило те, що мешканці Ольвії високо шанували Гомера та цитували Іліаду напам’ять.

images/ten/022.jpg

Гомер. Одіссея / Переклад з старогрецької Бориса Тена. – Харків: Фоліо, 2004. – 574 с. – (Б-ка світової літератури).

ГОМЕР. "ОДІССЕЯ"

Уривок з Пісні двадцять четвертої ...

...З сином своїм ясночолим напав Одіссей на передніх,
І почали їх списами й дволезими сікти мечами.
Всіх би побили й позбавили їх повороту додому,
Коб не Афіна, Зевса егідодержавного донька.
Крикнула лунко вона і всіх зупинила відразу:
"Гей, зупиніть, ітакійці, війну між собою жахливу!
Годі вам кров проливать, розходьтеся всі якнайшвидше!"
Мовила це їм Афіна, і острах блідий огорнув їх.
Перелякалися так, що з рук у них випала зброя, –
Падало все в них на землю, коли їх богиня гукала.
Бігли до міста усі, щоб тільки життя врятувати.
Страшно крикнув ясний Одіссей, у нещастях незламний.
Ввесь він напруживсь і кинувсь, немовби орел з височіні.
Блискавку димно-сірчану метнув тоді з неба Кроніон.
Впала під ноги вона громовержця дочці ясноокій.
До Одіссея звернулась тоді ясноока Афіна:
"О Лаертід богорідний, удатний на все Одіссею!
Годі, кінчай вже війни усім осоружної розбрат,
Щоб громозвучного Зевса Кроніона більш не вгнівити".
Так сказала Афіна, і радо її він послухав.
Потім у клятвах надійних уклала між ними угоду
Зевса егідодержавного донька, Паллада Афіна,
Ментора вигляд прибравши, з ним постаттю й голосом схожа.

images/ten/023.jpg images/ten/024.jpg

Арістофан. Комедії: Хмари; Лісістрата; Жаби. – Переклад із старогрецької Бориса Тена; Передм. О.Білецького. – К.: Дніпро, 1980. – с. 83, 307, 375 – (Вершини світового письменства).
Давньогрецька трагедія. Збірник. – Перекл. із старогрецької Бориса Тена. – К.: Дніпро, 1981. – 232 с. – (Вершини світового письменства).

Микола Васильович був неперевершеним мовознавцем. У його спогадах знаходимо: "Моє домашнє оточення й сільське середовище було українське, у середній класичній школі я грунтовно вивчав російську, латинську, грецьку мови. Один з моїх дядьків, повернувшись з Франції, став моїм безпосереднім учителем. Другий дядько, не знайшовши щастя на чужині, в Америці, повернувся на батьківщину з сім’єю, в якій основною мовою була англійська, а це теж безпосередня моя перекладацька школа. Викладач математики – німець, допоміг мені опанувати мову Шиллера й Гете. У сусідній з нашою хатою жила польська родина, сусіднє село було чеським. Так, що цілий ряд мов я сприйняв з дитинства, так би мовити, у натуральному звучанні. Це і сприяло вивченню, а також допомагало пізніше перекладати з них".

images/ten/025.jpg

Міцкевич А. Вибрані твори. В двох томах. Т. 1 / Передмова Г.Вервеса. Плавець; Осел і собака; Імпровізація. – Переклад Бориса Тена. – К.: Літературний клуб, 1955. – с. 53, 208, 353.
Міцкевич А. Кримські сонети. / [Упоряд. Л.Кондрашенка. Передм. М.Бажана] Мандрівник. – Переклад Бориса Тена. – Сімферополь: Видавництво "Таврія", 1983. – с. 111.
Міцкевич А. Ода молодості: Поетичні твори. Для ст. шкіл. в. / Упоряд. та передм. Г.Д.Вервеса. Плавець. – Переклад Бориса Тена. – К.: Веселка, 1984. – с. 21.

Спочатку письменник взявся перекладати "Одіссею", хоча з огляду на сюжетну послідовність, слід було б почати з "Іліади". Митець поставив перед собою завдання: відтворити оригінал найдостеменніше, дбаючи водночас, щоб текст був доступний сучасникам і щоб зберегти його стильові й художні особливості та дух епохи. Над цією темою письменник працював 16 років, перекладаючи її з паризького видання В.Берара. Ретельно й сумлінно працював митець над кожним словом. Нарешті в 1963 році переклад "Одіссеї" було завершено. Одним із перших надіслав вітання М.Рильський: "Вітаю Вас. Ви довершили великий подвиг!" Праця Бориса Тена набула широкого розголосу в Україні, усьому Радянському Союзі, за кордоном.

images/ten/026.jpg

Шекспір В. Твори в шести томах. Том 1. Річард ІІІ. – Переклав з англійської Борис Тен; Передмова Д.Затонського. Післямови Д.Наливайка. – К.: Дніпро, 1984. – с. 314-424.

Після виходу "Одіссеї" Борис Тен одразу ж взявся за роботу над "Іліадою", узявши за основу перекладу паризьке видання П.Мазона, у якому були взяті до уваги найновіші досягнення гомерознавства. І знову марафон завдовжки 15 років!
Великому трудівникові тоді було під 70, і він потерпав, що не встигне довершити цей труд. Тим часом робота просувалася не так швидко, як хотілося: "Роблю не більше 20-25 рядків в день", оскільки, крім неї, Борис Тен активно допомагав молодим літераторам, редагував твори інших перекладачів писав оперні лібрето, вів громадську діяльність. "Іліада" вийшла у світ у 1978 році. Ця подія збіглася з його 80-літтям.

images/ten/027.jpg images/ten/028.jpg

Шіллер Ф. Лірика. Драми. Розбійники; Вільгельм Телль. – Переклав з німецької Борис Тен. / Передмова та примітки К.Шахової. – Харків: Фоліо, 2004. – с. 139, 355. – (Б-ка світової літератури).
Шіллер Ф. Розбійники: Драма; Підступність і кохання. Міщанська трагедія. / З німецької переклав Борис Тен, Ю.Назаренко; Передм. і прим. Н.Матузової; Іл. худож. В.Лопати. – К.: Дніпро, 1985. – 231 с., іл.

"Зроблене Борисом Теном – це не просто подія, це справжній подвиг" – писав П.Загребельний.
Працю над перекладом Гомера можна порівняти хіба що з подвигом Геракла – недарма древні казали, що найбільший подвиг після Гераклових був здійснений словесником-лексикографом. Праця Тена – ще одне свідчення на користь такого порівняння. Переклади "Іліади" і "Одіссеї" використані на рівні сучасних вимог мистецтва поетичного відтворення.
Значних успіхів досяг Борис Тен і в складному жанрі, як переклад оперних лібрето. У різні роки для українського театру він перекладав "Бал-маскарад" Дж. Верді, "Норму" В.Белліні, "Тангейзера" Р.Вагнера, "Бориса Годунова" Мусоргського, "Тихий Дон" І.Дзержинського, "Абессолома і Етері" З.Паліашвілі. Переклади лібретто опер Борис Тен робив на замовлення театрів, і взагалі він любив працювати на замовлення. Адже ж і його перші помітні виступи в літературі творилися па замовлення Миколи Зерова, який залучив житомирського неофіта до роботи над антологією французької поезії, чи на замовлення Олександра Вілецького, який збирався видавати "Хрестоматію західноєвропейських літератур".

images/ten/029.jpg

Аузінов А. Латинська сторінка біографії Бориса Тена. // Вітчизна. – 1988. – №2. – с. 196-197.
Бабій С. Біля могили Бориса Тена: Вірш. // Вільне слово. – 1997. – 6 грудня.
Басараба В. Вічне не минає: Про Б.Тена: Вірш. // Вільне слово. – 1997. – 6 грудня.
Басараба В. Життя, у яке умістилися віки: На Рівненщині урочисто відзначено 100-річчя з дня народження Б.Тена. // Вільне слово. – 1997. – 10 грудня.
Басараба В. Людині з іменем ріки. // Вільне слово. – 1992. – 12 грудня.
Береза В. Світло його зорі. // Зміна. – 1987. – 17 грудня.
Білоус Д. Український рапсод: До 90-річчя від дня народження Б.Тена. // Україна. – 1987. – №49. – с. 8.
Блащук М. Стежками Бориса Тена: Літературна карта. // Вісті Рівненщини. – 2003. – 26 листопада.
Бондарчук Л. Мовні уроки Бориса Тена. // Дивослово. – 1995. – №7. – с. 60-63.
Бондарчук Л. Перекладач з Божої милості: До 100-річчя від дня народження Бориса Тена. // Дивослово. – 1997. – №12. – с. 51.
Борис Тен, якого ми не знаємо. (До 96-ї річниці з дня народження М.В.Хомичевського). // Нове життя. – 1993. – 8 грудня.
Бухало Г. Борис Тен. Дальлах ОДПУ. 30-і роки. // Нове життя. – 1997. – 29 листопада.
Бухало Г. Борис Тен. Дальлах ОДПУ. 30-і роки. // Рівне. – 1996. – 29 листопада.
Буценко О. Поєднував віків. // Дніпро. – 1982. – №12. – с. 130-131.
Василенко А. Його саду зорі неодцвітні. // Зміна. – 1988. – 29 грудня.
Віхи життя і творчості Б.Тена. // Вільне слово. – 1997. – 6 грудня.
Гаєнко В. Зоряні сади майстра. // Червоний прапор. – 1987. – 16 грудня.
Грудовик С. Зоряний слід Бориса Тена. // Дзвін. – 1997. – 28 листопада.
Дем’янчук Г. У світ з дерманського узвишшя: Про Б.Тена. // Вільне слово. – 1997. – 6 грудня.
Дрозюк В. Повернення до рідного порога: У Дермані відкрито меморіальну дошку Борису Тену. // Шлях Ілліча. – 1988. – 31 грудня.
Жив’юк А. Дермань – троя анкерсхаген: До 100-річчя від дня народження Б.Тена. // Нове життя. – 1997. – 6 грудня.
Журавський А. "От и до!": До 90-річчя від дня народження Бориса Тена. // Літературна Україна. – 1987. – 10 грудня.
Журавський А. У зоряних садках. // Червоний прапор. – 1977. – 9 грудня.
Загорський Ю. Юрій Загорський: "Про смерть Бориса Тена я дізнався з… назви вулиці": [Спогад про зустріч з поетом і перекладачем, уродженцем Дермані, Здолбунівського району] // Вісті Рівненщини. – 2005. – №88, 25 листопада. – с. 4.
Зленко Г. Малознаний Борис Тен. // Вільне слово. – 1997. – 6 грудня.
Зленко Г. Малознаний Борис Тен. // Київська старовина. – 1993. – №4. – с. 120-122.
"Зоряний садівник" ((До 100-річчя від дня народження Б.Тена). План-конспект уроку української літератури для 11 класу). // Дзвін. – 1997. – 28 листопада.
Карклинь Б. "Подвиг – перевод Гомера". // В мире книг. – 1974. – №9. – с. 70-71.
Карклінь Б. Дві зустрічі з Борисом Теном. // Всесвіт. – 1973. – №1. – с. 145-149.
Козельський І. Зоряні сади перекладача. // Жовтень. – 1983. – №1. – с. 133.
Концевич Е. "Щедротний паростку могутнього коріння..." // Україна. – 1991. – №5. – с. 28-31.
Кравцов Л. Сонети високого звучання. // Червоний прапор. – 1973. – 3 березня.
Кухотська Т. Тену – 100. Основні урочистості відбулися на місцевій "Фабриці геніїв" – у Дермані. // Рівне вечірнє. – 1997. – 11 грудня.
Могильський А. Борис Тен, приятель Гомера: [До 105-річчя з дня народження знаменитого письменника, перекладача Бориса Тена (Миколи Васильовича Хомичевського)] // Голос України. – 2002. – 10 грудня. – с. 18.
Огородник М. "По Житомиру тисячолітньому ще вчора ходив Одіссей": Про Б.Тена. // Нове життя. – 1992. – 25 листопада.
Павленко Є. Вшанували пам’ять Бориса Тена. // Нове життя. – 1992. – 12 грудня.
Павличко Д. Людина з іменем Дніпра: До 90-річчя з дня народження Б.Тена. // Всесвіт. – 1987. – №12. – с. 118-125.
Пащук І. Борис Тен: людина і письменник. // Вісті Рівненщини. – 1997. – 5 грудня.
Пащук І. Борису Тену: Вірш. // Вільне слово. – 1997. – 6 грудня.
Пащук І. Закоханий у слово: До 105-річчя з дня народження Бориса Тена. // Нове життя. – 2002. – 7 грудня.
Пащук І. Зоряні сади його душі. // Вісті Рівненщини. – 1992. – 8 грудня.
Пащук І. Мов повноводний Дніпро. // Зміна. – 1982. – 9 грудня.
Пащук І. Невтомний словолюб: До 105-річчя з дня народження Бориса Тена: [Відомого українського письменника, перекладача] // Вільне слово. – 2002. – 4 грудня.
Поліщук Я. Нестор українського перекладацтва: Про Б.Тена. // Сім днів. – 1997. – 6 грудня.
Пшеничний М. Невтомне серце джерела. // Молодь України. – 1987. – 15 грудня.
Пшеничний М. Невтомне серце джерела. // Червоний прапор. – 1987. – 9 грудня.
Пшеничний М. Невтомне серце джерела: До 90-річчя з дня народження Б.Тена. // Шлях Ілліча. – 1987. – 5 вересня.
Романчук А.В. Перекладач з Божої милості: До 105-річчя від дня народження Б.Тена. // Нове життя. – 2002. – 14 грудня.
Савенко І. Багатий плід життя. // Вітчизна. – 1977. – №3. – с. 213-215.
Семерик М. Перекладач, поет, композитор: До 90-річчя з дня народження Бориса Тена. // Шлях Ілліча. – 1987. – 8 грудня.
Столяр О. Зоряними стежками Бориса Тена: Минула 107-ма річниця з дня народження видатного земляка. // Нове життя. – 2004. – 25 грудня. – с. 7.
Ужвін М. З іменем великої ріки. // Червоний прапор. – 1979. – 25 листопада.
Ужвін М. Його зоряний сад: До 90-річчя з дня народження Бориса Тена. // Зміна. – 1987. – 8 грудня.
Чередниченко Д. "Людина – тільки мислячи – жива..." // Ранок. – 1982. – №1. – с. 6-7.
Шилан Є. З іменем Дніпра. // Нове життя. – 1997. – 3 грудня.
Шилан Є. Із когорти славетних: Про Б.Тена. // Нове життя. – 1997. – 10 грудня.
Шилан Є. На землі ювіляра: До 90-річчя з дня народження Б.Тена. // Шлях Ілліча. – 1987. – 8 грудня.
Ярмолюк Л. Острозькими стежками: Про Б.Тена. // Дзвін. – 1997. – 28 листопада.

images/ten/030.jpg
Село Дермань на Волині, де народився Борис Тен

Дерманських пагір прадідній родині
І заповітній Скавиній горі,
Що славу їй співали кобзарі,
Синівський мій уклін складаю нині.

І давній цій вклоняюся твердині,
Що стереже перекази старі, –
Це ж тут славетні першодрукарі
Вогні засвічували всій країні.

За ними вслід ще вдосвіта, вночі
Шляхи ясному дневі торувати
Йшли звідси мрій народних сівачі.

І не один тут брат поліг од брата,
І зброю схрещували вороги,
Щоб сонце знов засяло навкруги.

У творчості Бориса Тена ще була одна вершина – збірка його оригінальних поезій "Зоряні сади". Вона вийшла у світ, коли авторові виповнилося 63 роки, і ввібрала в себе сонети, написані в різні періоди його життя.

* * *
Від берегів славутного Дніпра,
Що хвильно плещеться до них ревучий,
Від схилів Володимирської кручі –
Привіт тобі, омріяна пора!
Он щебетлива грає дітвора,
Немовби рій метеликів летючий,
Їм не страшні заокеанські тучі –
Під вірним захистом їх світла гра.
То ж десь, за обріями мерехткими,
Уже зоріє зримо перед ними
Лілеями укрита далина.

* * *
Слідами спадаючих зоряних див
В саду зорецвітні я айстри садив,
І ранішні роси в намиста збирав
З квіток запашних і некошених трав.
Оманливе сонце над ними зійшло,
І квітло надіями кожне стебло,
І тішились айстри, що їм восени
Даровано щастя ясної весни.
Та з півночі перший зухвалий вітрець
Їх пишне убрання зв’ялив унівець...
І сльози холодні удень і вночі
Над ними ронили байдужі дощі...
І думали айстри – йде туга німа,
І думали айстри – надії нема,
Й тепла їм не бачити...
А віддаля Давно зеленіли озимі поля.

* * *
Прекрасна молодість – безцінний дар життя,
Вся – радісний порив і сміливе дерзання,
Вся – обріїв нових невпинне прорізання,
І запал боротьби, і втіха здобуття.
Щаслива молодість – жадань і мрій злиття,
Вмайбутнє міст, де світове світання
Серця єднає в ритм єдиного биття.
І разом з нами вся країна молодіє
В горінні творчому, в труді, в зростанні, в дії.

Борис Тен – невмирущий. До запорізької, гоголівської, шевченківської слави Дніпра він додав ще бористенівську, таку ж непроминальну славу. Минуть десятиліття й століття, а до його творів приходитимуть нові люди і все дорожчою буде для них живлюща й вічна артерія вселюдської культури – його величаві гомерівські поеми.
Він буде завжди прикладом творця, який вміщує в собі світи багатьох літератур, прикладом громадянина, який пожертвував всім задля того, щоб люди й народи відчували неосяжність і монолітність своєї долі.

images/ten/031.jpg
Будинок Бориса Тена в Дермані

У Дермані на будинку, де народився письменник, відкрито меморіальну дошку.

images/ten/032.jpg
Меморіальна дошка на будинкові Бориса Тена

Іменем Бориса Тена названо рівненську літературно-мистецьку премію, вулиці в Рівному, Острозі, Дубні, Здолбунові, персональну стипендію в Рівненському інституті культури. До 100-річчя від дня народження письменника обласною письменницькою організацією підготовлено і випущено у місцевому видавницві "Азалія" збірник оригінальних творів та перекладів Бориса Тена, а також спогадів та документів "Скороминущих років буревій" (1998).

images/ten/033.jpg

Гомер. Іліада. Переклад Б.Тена (1978)
Гомер. Одіссея. Переклад Б.Тена (1968)
Есхіл. Прометей закутий. Переклад Б.Тена (1981)
Софокл. Антігона. Переклад Б.Тена (1981)
Софокл. Цар Едіп. Переклад Б.Тена (1981)
Евріпід. Медея. Переклад Б.Тена (1981)
Арістофан. Хмари. Переклад Б.Тена (1980)
Арістофан. Лісітрата. Переклад Б.Тена (1980)
Арістофан. Жаби. Переклад Б.Тена (1980)
Вільям Шекспір. Річард ІІІ. Переклад Б.Тена (1984)
Вільям Шекспір. Тіт Андронік. Переклад Б.Тена і В.Гуменюка (1984)
Вільям Шекспір. Антоній і Клеопатра. Переклад Б.Тена (1986)
Вільям Шекспір. Макбет. Переклад Б.Тена (1986)
Міцкевич, Адам. Плавець. Перекладач: Б.Тен
Літературний музей
До 70 річчя від дня народження Зої Милашевської
Дермань: столиця командирів УПА, батьківщина Уласа Самчука та Бориса Тена
Трагічні долі Валер’яна Поліщука та Бориса Тена — у краєзнавчому музеї
Із покоління "розстріляного відродження"

Борис Тен – невмирущий. До запорозької, гоголівської, шевченківської слави Дніпра він додав ще бористенівську таку ж непроминальну славу.
Минатимуть десятиліття й століття, а до його творінь приходитимуть нові люди, і все дорожчою буде для них живлюща й вічна артерія вселюдської культури – його величаві гомерівські поеми. Своєю незмінною, багатогранною творчістю він виконав франківські заповіти щодо цілей і надбань української перекладної літератури.
Він буде завжди прикладом творця, який вміщав в собі світи багатьох літератур, прикладом громадянина, який здатний пожертвувати всім задля того, щоб люди й народи відчували неосяжність і монолітність своєї долі.

images/ten/034.jpg

Дата публікації: 01.12.2017
Прочитано: 16304 раз
Додатково на дану тему
ГурбиГурби
Іван ФранкоІван Франко
Берестецька битваБерестецька битва
Улас СамчукУлас Самчук
Культура побуту - сила націїКультура побуту - сила нації
Голодомори в УкраїніГолодомори в Україні
Валер’ян ПоліщукВалер’ян Поліщук
Олесь ГончарОлесь Гончар
Микола ГогольМикола Гоголь
Марія ПриймаченкоМарія Приймаченко
[ Назад | Початок | Наверх ]

Анонс подій




09.07.2018
Мультимедійні перегляди
Пам`ятні місця Німеччини

11.07.2018
мандрівка
Золоті рядки краєзнавчої поезії

15.07.2018
Віртуальні подорожі
Відпочиваємо з німецькою: «Мандрівка» німецькомовними країнами» (до 2018 року німецької мови)

23.07.2018
Виставка-панорама
Новинки з поштової скриньки прес-калейдоскоп «Віра зцілить ваші душі»(до 1030-річчя Хрещення Русі)

25.07.2018
майстер клас
Паперове цуценя

Шановні користувачі!
Чекаємо Вас у нашій бібліотеці! Якщо ви маєте намір подарувати нам книги - ми готові прийняти Ваш подарунок!!!
Наша адреса:
м.Здолбунів, вул.Шкільна, 39
тел.: (03652) 2-47-12

Бібліотека працює:
щодня з 9.00 до 18.15
вихідний день - субота
санітарний день - останній день місяця


Афіши


План заходів на Липень



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


ДО 100-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ
РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921 РОКІВ

Нові документи


Природно-заповідний фонд ...
Електронні краєзнавчі книги
10-січ-2018
ДО ВІДЗНАЧЕННЯ ДНЯ ЗАХИСН...
Методичні рекомендації
17-жов-2017
60 річниці Великої перемо...
Методичні рекомендації
18-чер-2017
Знайди свою зірку
Електронні краєзнавчі книги
18-чер-2017
Сценарій до Чорнобиля
Методичні рекомендації
18-чер-2017
Сценарій до Крут
Методичні рекомендації
18-чер-2017
Організація туристичних п...
На допомогу навчальному процесу
06-бер-2017

Каталог документів

Всього 169 файлів.

Книги ювіляри 2018





Погода



Вул. Шкільна, 39
Тел.: 2-47-12
Працюємо Пн-Пт,Нд
з 9-00 до 18-00
Яндекс.Метрика
Генерація сторінки: 0.032 сек. і 19 запитів до бази даних за 0.002 сек.
Web site engine code is Copyright © 2006 by SLAED CMS. All rights reserved.